Серед Dota-ком’юніті можна знайти унікальних людей, які, так чи інакше, зробили свій внесок у кіберспорт, нехай і не значний. Все це, як і в спорті – історія.
Сьогодні ми хочемо вас познайомити з хлопцем, котрого колишній гравець HellRaisers Олександр Nix Левін назвав генієм за його ювелірний погляд на гравців.
Ми не змогли втриматися від того, що б запитати у героя розповідей Олександра Nix Левіна про те, чому його називають абсолютним генієм. Зустрічайте: Роман DoubleEspresso Губін – людина, котра посприяла потраплянню iLTW на про-сцену. Також не забули згадати й про коментаторську діяльність Романа.
На своємо стрімі Nix розказав, що ти знайшов iLTW в комп’ютерному клубі. Розкажи, будь ласка, детальніше як це все проходило. І взагалі якими ви на той час були, як команда і чи були у вас якісь перспективи?
Тоді перспектив ні в кого не було. Всі просто грали в доту. Нам просто було цікаво, і все. А на рахунок клуба – якщо я не помиляюсь, це було в Луцьку. Це був комп’ютерний клуб, з яким я ось зараз поряд живу. І от я пригадую, що десь там зачепив малого [прим. ред. – iLTW] і побачив, що у нього там “шпілка” ніби непогана. Там ще Євген [прим. ред. – Євген ТайТаке Пахолюк – відомий україномовний стрімер] був присутній, котрий набагато більше проводив часу в різноманітних комп’ютерних клубах. Ну і ми просто почали грати з ним, їздити на перших два лани в його житті. Та й все.
Потім в онлайні ми, як вже і сказав Nix, грали з No[o]ne – він ще тоді був Dark Angel. В один момент він з якоїсь гри дуже сильно затільтив і у нас в команді почався максимальний срач у войсі.
Ще була така кумедна ситуація: No[o]ne попросив у мене кур’єра і варда, бо він хотів пограти на саппорті. Після цього почав мені виписувати різні негарні слова з образами і видалив мене з друзів. З того моменту я більше з ним у грі не зустрічався.
Ну от так і вийшло, що замість No[o]ne до нас прийшов малий, і вже ми в онлайні почали грати з малим.
А з Nix ви також в пабчику познайомились?
Це зараз є багато можливостей знайти собі тіммейтів, а раніше не було ніяких сервісів для цього. FaceIt, якщо я не помиляюсь, взагалі замутив Funn1k з Lod[A] – вони були першими, хто це зробив.
Все оце було в якихось пабліках Вконтактє, де чуваки мутили турніри на рарки й оце десь там. На таких турнірчиках ми й познайомились з Nix’ом. Ну от разом з ним ми і продовжили рубатись на турнірах за рарки
У вас були якісь цікаві досягнення? Чи ви просто нон-стопом грали?
Та як сказати… Нам просто було в кайф грати разом. Багато часу пройшло з того моменту, тому важко порівняти. Але ми тоді непогано грали. Ми багато грали на аматорських лігах Starladder`у.
Nix назвав тебе абсолютним генієм і найкращим скаутом в Dota2. Чи пишаєшся ти таким статусом?
Я не вважаю себе таким.
А якщо подивитись на це з іншого боку – iLTW, Nix та No[o]ne це одні з найвідоміших гравців в нашому регіоні, а No[o]ne взагалі супервідомий по всьому світі. Чи пишаєшся ти тим, що грав разом з ними?
В якісь мірі так. Зрозуміло, що це було прикольно, але вони ж зараз стали тим, ким вони є завдяки собі. Той же No[o]ne ще тоді постійно рубався на турнірах 1 на 1, тупо 24/7. Малий теж дуже багато грав тоді. От він тоді грав, як Dendi в молодості: нестабільний, завжди кудись біг вперед, фідив, і бився. Але коли в нього гра “залітала”, то він таке творив, це просто неймовірно. І це у своїх 12 років.
Я б не сказав, що це повністю моя заслуга в тому, що вони зараз на про-сцені грають. Звісно, якоюсь мірою я посприяв цьому.
Що завадило продовжувати грати з цими хлопцями?
Треба було вчитись. Я просто перестав грати так багато, як раніше. Тим більше коли я вступив в університет, я на першому курсі жодної пари не пропустив і старався вчитись. Хоча й це не принесло ніяких дивідендів, тому що я зрозумів, що універ – це непотрібна річ, бо все вирішують зв’язки. Але це таке, ліричний відступ
Повертаючись до теми, скажу, що я хотів грати далі в доту, але як би я мамі це пояснив? “Мамо, я поїду в Луцьк і буду нон-стопом грати в доту, замість навчання”, – я ж не міг так сказати.
Можливо, зараз я би грав би на професійному рівні, якби не забив би на доту.
Для довідки: який зараз у тебе ММР?
Понад 6000, але міг би бути вищим, якби я приділяв цьому більше часу.
Окей, перейдімо до наступної теми. Ти входиш до числа україномовних кастерів. Розкажи, будь ласка, з чого почався твій шлях?
Як і в університеті – просто зі знайомств. Євген ТайТаке запропонував мою кандидатуру Андрієві ViolinUA, але я і сам писав йому.
Я не будував ніяких планів на майбутнє, пов’язаних з коментуванням, але я хотів ввійти в цю сферу, через те, що мене бісило, про що говорив ViolinUA. Я не скажу, що я геній, але в нього дуже погане розуміння гри. Я хотів просто йому допомогти, щоб покращити загальну якість коментування, але він мене проігнорував. І лише перед WePlay Bukovel Minor 2020 мене покликали, тому що треба було трохи більше людей.
Чи готувались ви до вашого першого касту? І чи сприяли підготовці WePlay? Наскільки мені відомо, вони проводять чудову роботу з кастерами перед матчами.
Конкретно WePlay Esports нас ніяк не готували й не говорили, що було погано, а що було добре. Ми запитували їхні поради, оскільки вони єдині у кого ми могли щось дізнатись з цього приводу.
Але ми готувалися самі і коментували усі онлайн турніри, які могли, щоб “набити руку”. Найважчим було викорінити русизми, які походять з дотерського сленгу. Але перед коментуванням я ніколи не хвилювався й у мене не було мандражу. Як сказали колись у фільмі “Шпигунський міст” з Томом Хенксом: “Ви не хвилюєтесь? – А це допоможе?”, – от так само і я не переймався, а просто працював над собою.
Які ти бачиш реальні перспективи розвитку україномовного касту?
Якщо ти питаєш конкретно про UcAst, то мені не дуже віриться, що щось буде рухатись.
Якщо в глобальному – то все залежить від того, як сильно на україномовний каст будуть реагувати, скажімо так, “зверху”.
Зважаючи на те, з чого все починалось, і що ми маємо зараз – україномовні трансляції досить добре розвиваються в теперішніх умовах. За моїм особистим прогнозом, вже за 3 роки ми матимемо стабільну аудиторію, яка буде цікава рекламодавцям.
